Олександр Северин: Ми кажемо "Президент" – маємо на увазі "партія"?

додано: 29-11-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1227978475.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для "Майдану"

• Україна • Політика •

Як відомо, 29-го листопада 2008 року з'їзд політичної партії Народний Союз "Наша Україна" одноголосно (sic) обрав (http://nuns.com.ua/news/5442/ ) головою партії Віктора Ющенка, себто Президента України. Не треба бути Касандрою чи то, вибачте на слові, політологом, щоби передбачити - це рішення помаранчевих неуникнено стане об'єктом критики. Дехто з спеціалістів вже встиг навіть інкримінувати обраному і тим, хто його обрав, не менше як "злочин" (https://maidanua.org/static/news/2007/1227969391.html ), не взявши на себе, щоправда, клопоту послатися на якусь норму Кримінального кодексу України, не кажучи вже про рішення суду.

І хоча невдовзі прес-секретар Президента прокоментувала це призначення як визнання Віктора Ющенка "політичним" лідером, виглядає, що цього разу, на відміну від попереднього "почесного головування" йдеться саме про юридично оформлену посаду.

Тож, у зв'язку з неуникненною і зрозумілою дискусійністю цього питання варто зробити логічне – звернутися до закону.

Відповідно до частини третьої ст.103 Конституції України "Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку". Cенс цієї норми дотепер не був предметом розгляду і тлумачення Конституційним Судом України.

Відповідно до частини другої ст.2 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.92 N 2460-XII "об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією". Тобто цей чинний на сьогодні закон однозначно відносить політичні партії до об'єднань громадян.

У прийнятому 05.04.01 Законі України "Про політичні партії в Україні" №2365-III є частина третя частини шостої, котра визначає винятковий перелік категорій громадян, котрі не можуть бути членами політичної партії:
1) судді;
2) працівники прокуратури;
3) працівники органів внутрішніх справ;
4) співробітники Служби безпеки України;
5) військовослужбовці;
6) працівники органів державної податкової служби.
Президента України ми тут не бачимо.
Цей пізніший і "спеціальніший" закон, будучи, відтак, пріоритетним, стосовно Закону "Про об'єднання громадян", не містить і прямого обмеження для Президента очолювати політичну партію. Як, втім, і прямого дозволу.

Аналізуючи вищенаведене, можна, як видається:

- або зробити висновок про неправомірність призначення, виходячи з "не може...обіймати посаду в об'єднаннях громадян (відповідно – і в політичних партіях)";

- або відчути у такому висновку сумніви през вміщену у тій самій конституційній статті 103 заборону Президенту "займатися іншою оплачуваною діяльністю", що може бути свідченням, що і у попередньому тексті цієї норми може йтися про заборону главі держави посідати саме оплачувані посади, окрім власне Президентської. Саме так – "може бути" і "може йтися", бо категорично, офіційно і остаточно стверджувати міг би лише КСУ.

Формуючи ж свою власну думку стосовно нашоукраїнського рішення, ми – несудді КСУ - займаємося не чим іншим, як неофіційним тлумаченням цих норм, котре, як розповідає нам теорія права, поділяється за видами на буденне, компетентне та доктринальне. Залишаючи шляхетне доктринальне тлумачення дослідникам-вченим, на шляху від буденного до компетентного можна, за теорією, озброїтися способами:
- граматичного тлумачення,
- логічного тлумачення,
- систематичного тлумачення (тобто аналізу норми у взаємозв'язку з іншими),
- історико-політичного тлумачення (вишукування волі законодавця у зв'язку з історичною обстановкою),
- телеологічного тлумачення (дослідження цілей видання відповідного акту з відповідною нормою),
- спеціально-юридичного тлумачення, котре є настільки спеціально-юридичним, що від нього, як на мене, можна тут і абстрагуватися.

На цьому місці, зважаючи на свою дуже вірогідну упередженість через належність на сьогодні до принаймні ситуативних прихильників "Нашої України", я зі своїм юридичним фахом та певними поглядами, і полишу читача самостійно вправлятися у пошуці правди (котра за різними версіями, є чи то одна на всіх, чи то у кожного своя) та справедливости (за котру за поширеною думкою, варто боротися).

Дозволю собі лише висловити як свої "формально-юридичні" сумніви в очевидности категоричних відповідей на питання, так і свою незалежну від політичних вподобань впевненість, що більш чітке політичне позиціонування глави держави та його пряме ототожнення виборцями з певною політичною силою було б (за умови легітимности) не на шкоду розшукуваній не менш тривало і не менш затято за філософський камінь, і на сьогодні такій саме легендарній субстанції, як "політична відповідальність".


Олександр Северин, к.ю.н.

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 29-11-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1227978475.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.